The Holy See Search
back
riga

ВСТУП 

Апостольська Подорож 

Його Святість Іван Павло ІІ відбуде пастирську подорож в Україну з 23 по 27 червня 2001 р. Довгоочікуваний візит у країну, яка прийняла хрещення понад тисячу років тому (988 р.), коли Рим і Константинополь ще були з'єднані у співпричасті, гідно завершує ювілейні святкування того хрещення. Церква в Україні, як візантійського, так і латинського обрядів, по справжньому не була спроможна відзначити ту подію (1988 р.) у повній релігійній свободі. Греко-католицька Церква могла святкувати це торжество тільки в діаспорі, оскільки на батьківщині тривало підпілля. З хвилиною прийняття незалежності, коли припинилися переслідування існуючого режиму, Церква віднайшла свободу і почала відновлювати власну душпастирську діяльність. У 1996 році стало можливим торжественно відзначити 400-ліття Берестейської унії; це було нагодою ще більш посилити співпричастя між Греко-католицькою Церквою і Римським Апостольським престолом. 

Минулого 2000 року всі християни відсвяткували Великий Ювілей, споглядаючи на Христа, "того самого сьогодні, учора і завжди". "Христос - Дорога, Правда і Життя" - це слова кличу, вибраного для візиту Святішого Отця в Україну. Через великі труднощі, в яких перебуває Україна, Папа приїжджає проповідувати Христа і Його Євангеліє, спроможне надати заохоти й надії та сприяти співпраці на добро всім. 

Єпископ Риму прибуває в Україну, щоб "як Вселенський Пастир Католицької Церкви після повторних запрошень відповісти на щире бажання українських католиків - дуже численних і глибоко вкорінених у цій країні - зустрітися з ними і утвердити їх у вірі в Ісуса Христа, нашого єдиного Господа" (Лист Святішого Отця Івана Павла ІІ до Його Блаженства Володимира, Митрополита Київського і всієї України, 26 березня 2001 р.). Візит, отже, для Папи - це також повторна нагода для екуменічного діяння. 

Служебник Апостольської Подорожі 

Літургійні богослуження становлять найважливіші моменти Апостольського Візиту: вірні утверджуються у вірі та віруючим дається можливість правдивого співпричастя з Христом і з братами й сестрами. Таке співпричастя здійснюється повнотою в євхаристійному богослуженні. 

Багатство й різноманітність обрядів у католицькій Церкві випливає з того, що Святіший Отець очолює Євхаристію, як за візантійською літургійною традицією, так і за латинською. 

Цей Служебник подає усі тексти Служб Божих, які Святіший Отець правитиме в Україні, а також текст Літургії Слова під час зустрічі з молоддю у Львові. 

Євхаристійні богослуження 

Календар Апостольської Подорожі передбачує чотири євхаристійні богослуження, які очолить Святіший Отець: два у римському обряді і два у візантійсько-українському. 

Два богослуження у візантійсько-українському обряді очолює Святіший Отець згідно з традицією, якої дотримуються східні патріархи: Святіший Отець очолює, а Кардинал Гузар служить Божественну Літургію разом з Єпископами і священиками східного та латинського обрядів. 

У Києві, дня 24 червня 2001 р., Служба Божа правиться згідно з римським обрядом. Того ж дня, за загальним римським календарем, припадає торжество Народження святого Івана Хрестителя. Тому молитовні та біблійні тексти відповідають торжеству. У богослуженні вживатиметься українська мова, за винятком Євхаристійної молитви латинською та молитви вірних різними мовами. 

Божественна Літургія у візантійсько-українському обряді в Києві, дня 25 червня 2001 р., зосереджується на темі єдності християн. Тропар і кондак П'ятидесятниці згадують силу, яка походить з висоти, і Святого Духа, що єднає та живить Церкву. 

У Львові, дня 26 червня 2001 р., Папа Іван Павло ІІ служитиме Літургію в латинському обряді, відповідно до уставу свята Божої Матері, помічниці християн. У богослуженні вживатиметься польська мова, крім молитви вірних, у якій прозвучать різні мови сусідніх народів. 

Знову ж таки у Львові, дня 27 червня, Святіший Отець очолює Божественну Літургію у візантійсько-українському обряді. 

Богослуження візантійсько-українського обряду служитимуться українською мовою. Побіч українського тексту, Служебник подає також італійський переклад, щоб залучити до участі тих, які не знають місцевої мови. 

Беатифікації 

Перший раз на українській землі проголошуються Блаженні. До того ж чин беатифікації за латинським обрядом уперше служиться всередині східної Літургії. 

Беатифікації дозволяють вірним Церкви в Україні досвідчити велику радість прославлення віри в Христа через святість її дітей. 

26 червня під час богослуження в римському обряді Папа проголосить блаженними Слуг Божих Юзефа Більчевского (1860-1923), Архієпископа Львівського для латинників, і Зиґмунта Ґораздовского (1845-1920), засновника Згромадження Сестер Юзефіток

27 червня під час Божественної Літургії Іван Павло ІІ піднесе до гідності вівтаря 28 греко-католицьких Слуг Божих: Єпископа Миколая Чарнецького і 24 співмучеників*, Єпископа Теодора Ромжу, отця Омеляна Ковча, які були мучениками, жертвами тоталітарних режимів комунізму й нацизму, а також сестру Йосафату Гордашевську (1869-1919), співзасновницю Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. 

Зустріч з молоддю 

Зустріч з молоддю у Львові 26 червня 2001 р. відбувається за чином Літургії Слова, згідно з духом візантійсько-українського обряду. Після проповіді Святішого Отця буде відспівано частину Акафісту, зосередженого на особі Христа. Далі йтиме молитва вірних різними мовами, принесення дарів Святішому Отцеві та виступи молоді. Зустріч з молодими людьми свідчить про велику любов Папи до молоді. Україна знаходиться на переломі своєї історії, а молодь - це сила для збудування власного завтра. 

Закінчення 

Візит Івана Павла ІІ в Україну на початку нового тисячоліття є знаком надії для України, для вірних греко-католицької та латинської Церков, а також для людей доброї волі, які після трагічних пережиттів за тоталітарних режимів діють у пошані до людської гідності, задля будування цивілізації любові та майбутнього Європи і світу. Слова Апостольського Листа "На початку нового тисячоліття" звучать особливо актуально, вони в силі описати дух і мету візиту Святішого Отця: "З надією простуймо вперед. Перед Церквою простирається нове тисячоліття, воно - немов великий океан, у який, сподіваючись на Божу поміч, маємо ввійти" (58). 


* Миколай Чарнецький і 24 Співмучеників

1. Миколай Чарнецький, Єпископ, Апостольський Екзарх для Українців на Волині й Підляшші. Чину Найсвятішого Ізбавителя (1884-1959) 

2. Григорій Хомишин, Єпископ Станіславівський для Українців, тепер Івано-Франківськ (1867-1945) 

3. Йосафат Коциловський, Єпископ Перемиський для Українців. Василіянського Чину св. Йосафата (1876-1947) 

4. Симеон Лукач, Єпископ "підпільної" Української Греко-Католицької Церкви (1893-1964) 

5. Василь Величковський, Єпископ "підпільної" Української Греко-Католицької Церкви. Чину Найсвятішого Ізбавителя (1903-1973) 

6. Іван Слезюк, Єпископ "підпільної" Української Греко-Католицької Церкви (1896-1973) 

7. Микита Будка, Єпископ-помічник Львівський для Українців, перший Єпископ для Українців Католиків у Канаді (1877-1949) 

8. Григорій Лакота, Єпископ-помічник Перемиський для Українців (1883-1950) 

9. Леонід Фьодоров, Екзарх Російських Католиків візантійського обряду, Ієромонах Студійського уставу (1879-1935) 

10. Микола Конрад, Священик Львівської Архієпархії (1876-1941) 

11. Андрій Іщак, Священик Львівської Архієпархії (1887-1941) 

12. Роман Лиско, Священик Львівської Архієпархії (1914-1949) 

13. Микола Цегельський, Священик Львівської Архієпархії (1896-1951) 

14. Петро Вергун, Священик Львівської Архієпархії, Апостольський Візитатор для Українців Католиків у Німеччині (1890-1957) 

15. Олекса Зарицький, Священик Львівської Архієпархії (1912-1963) 

16. Климентій Шептицький, Ієромонах Студійського уставу, Архімандрит Унівської лаври (1869-1951) 

17. Северіян Бараник, Ієромонах Василіянського Чину св. Йосафата (1889-1941) 

18. Яким Сеньківський, Ієромонах Василіянського Чину св. Йосафата (1896-1941) 

19. Зиновій Ковалик, Ієромонах Чину Найсвятішого Ізбавителя (1903-1941) 

20. Віталій Байрак, Ієромонах Василіянського Чину св. Йосафата (1907-1946) 

21. Іван Зятик, Ієромонах Чину Найсвятішого Ізбавителя, Генеральний Вікарій Української Греко-Католицької Церкви (1899-1952) 

22. Тарсикія (у світі Ольга Мацьків), Сестра Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (1919-1944) 

23. Олімпія (у світі Ольга Біда), Сестра Згромадження Сестер св. Йосифа (1903-1952) 

24. Лаврентія (у світі Левкадія Гарасимів), Сестра Згромадження Сестер св. Йосифа (1911-1952) 

25. Володиимир Прийма, Мирянин і Батько родини, Дяк (1906-1941)

 

top